Уже нам осінь стукає в вікно,

Дозріла горобиновими днями.

І жовтень нам розсипле із долонь

Жоржини айстри разом із піснями.

 Святковий зал – осінні квіти

І легше жити на землі,

Іду з поклоном і привітом

До Вас, любі учителі. 

Учитель таке ніжне , світле  слово. Воно лунає так дзвінко, як чисте джерельце, воно лине, як  провідна зірка, що осяює путь. Воно ніжне, як барвистий осінній листок, що падає від найменшого подиху вітру.